Росіяни почали використовувати аеростатні загородження для захисту своїх нафтопереробних підприємств від атак українських дронів. За даними аналітиків Defense Express, такі рішення поки що не демонструють помітних успіхів і залишаються на стадії розробки. Про це повідомляють УНІАН та NV.
Хронологія появи системи
Аеростатні загородження як засіб протидії повітряним загрозам уперше застосували під час Першої світової війни, а особливого поширення вони набули в роки Другої світової, коли Велика Британія використовувала їх для захисту Лондона від німецьких крилатих ракет Фау-1. Тоді аеростатні загородження перехопили лише близько 5% усіх випущених ракет.
Як працює загородження і що кажуть аналітики
Конструкція складається з двох невеликих аеростатів із натягнутою між ними сіткою з тонких тросів, у яких мають заплутуватися безпілотники. За даними радіолокаційних систем, система визначає висоту польоту дрона й автономно коригує висоту самого загородження для перехоплення. Водночас такі конструкції не можуть діяти за сильного вітру. Під час тестування росіяни використовували малий іграшковий дрон, значно менший за найменші українські далекобійні безпілотники, тож виникають сумніви, чи витримає загородження зустріч із дроном вагою у кілька сотень кіаграмів, що рухається на швидкості у кілька сотень кілометрів на годину.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що удари Сил оборони вивели з ладу понад 45% проєктних потужностей нафтопереробки РФ, і цю цифру підтвердив Генеральний штаб. У джерелі УНІАН також наведено цифру у 51% за словами міністра оборони Євгена Хмари, проте NV цю цифру не підтверджує. Чи зможуть аеростатні загородження забезпечити достатню швидкість зміни висоти для перехоплення маневруючого безпілотника, наразі невідомо.
Залишити відповідь