Населення України 2025: чисельність, регіони та міграція

Населення України 2025: чисельність, регіони та міграція

Населення України 2025 оцінюють приблизно у 36–41 мільйон осіб, і ця цифра залежить від того, як саме рахувати: на підконтрольній території, з урахуванням переселенців за кордоном чи без них. Офіційна статистика Держстату, дані ООН і оцінки Інституту демографії дають різні значення, і це не помилка, а наслідок масштабного переміщення людей після початку повномасштабного вторгнення. Нижче розберемо, які цифри реальні, чому вони різняться і що вони означають для регіонів, ринку праці та пенсійної системи.

Офіційна чисельність: що каже Держстат

Державна служба статистики України публікує оцінку чисельності населення станом на початок року. У січні 2025 року оцінка наявного населення становила близько 36,7 мільйона осіб. Це число включає людей, які фактично проживають на підконтрольній території, незалежно від зареєстрованої реєстрації. Постійне населення, тобто ті, хто зареєстрований, оцінюють у 40–41 мільйон, але ця цифра враховує переселенців, які виїхали за кордон, але не знялися з реєстрації.

Для пересічного українця різниця між «наявним» і «постійним» населенням має цілком практичне значення. Від чисельності наявного населення залежить навантаження на лікарні, школи й транспорт у конкретному місті. Від постійного — розрахунок пенсій, субсидій і кількості виборців на окрузі. Саме тому одне й те саме питання «скільки нас» має дві різні відповіді залежно від того, хто його ставить: соціолог, уряд чи міжнародна організація.

Скільки українців за кордоном

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), станом на початок 2025 року у Європі зареєстровано близько 6,2 мільйона українських біженців із тимчасовим захистом або аналогічним статусом. Ще приблизно 1,1 мільйона, за оцінками МЗС, перебувають у Росії та країнах, які не входять до європейської системи обліку. Загалом за межами України офіційно та неофіційно перебувають 7–8 мільйонів громадян, і це без урахування неповнолітніх дітей, які виїхали з одним із батьків і можуть значитися в обох статистиках.

Повернення біженців уже відбувається, але повільно. За даними європейських міграційних служб, протягом 2024 року частка українців, які продовжили тимчасовий захист, склала близько 85%, а повернулися в Україну орієнтовно 12–15% від тих, хто виїхав у 2022 році. Повне відновлення чисельності до довоєнного рівня у 41,1 мільйона (станом на 1 січня 2022 року, без урахування Криму та частини Донбасу до 2014 року) за таких темпів неможливе раніше ніж через 10–15 років.

Регіональна структура: де людей більше

Найбільша концентрація населення традиційно зберігається у східних, центральних і західних областях, які не зазнали окупації. Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Вінницька, Хмельницька, Полтавська, Дніпропетровська й Одеська області прийняли значну частину внутрішніх переселенців і зараз демонструють приріст наявного населення. Водночас Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська області та Крим залишаються територіями, звідки дані або відсутні, або базуються на оцінках без доступу статистиків.

Регіон	Оцінка наявного населення, млн осіб	Тенденція 2022–2025
Львівська область	2,55	Зростання за рахунок ВПО
Дніпропетровська область	3,1	Стабілізація після притоку
Одеська область	2,35	Помірне зростання
Харківська область	2,5	Скорочення через від’їзд
Донецька область	1,6 (підконтрольна частина)	Стійке скорочення
Запорізька область	1,4 (підконтрольна частина)	Скорочення

Цифри в таблиці є усередненими оцінками на основі відкритих даних обласних адміністрацій та Держстату, вони можуть різнитися від кварталу до кварталу. Реальна картина ускладнена тим, що значна частина ВПО не реєструється за новим місцем проживання, особливо якщо орендує житло приватно.

Природний рух: народжуваність і смертність

У 2023 році в Україні народилося близько 187 тисяч дітей, що є найнижчим показником за всю історію спостережень. Для порівняння, у 2021 році народжуваність становила 271 тисячу, у 2010-му — 497 тисяч. Смертність у 2023 році сягнула орієнтовно 525 тисяч осіб, з урахуванням як прямих бойових втрат, так і побічної смертності від стресу, ускладнень хронічних хвороб і відкладеної медичної допомоги. Природне скорочення за підсумками 2023 року склало близько мінус 340 тисяч осіб.

У 2024 році тенденція збереглася: народжуваність залишилася на рівні 170–180 тисяч, смертність дещо знизилася, але все ще перевищує довоєнні показники. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, у 2025 році очікується народжуваність у межах 165–175 тисяч і подальше скорочення населення на 250–300 тисяч осіб лише за рахунок природного руху, без урахування міграції.

Міграція всередині країни

За даними Міністерства соціальної політики, станом на початок 2025 року в Україні офіційно зареєстровано близько 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Реальна цифра, за оцінками міжнародних організацій, вища — 5–6 мільйонів, оскільки частина людей не оформлює статус ВПО, щоб не втратити зв’язок із майном у непідконтрольних зонах або через бюрократичні бар’єри. Найбільше ВПО прийняли Львівська, Дніпропетровська, Одеська, Полтавська та Вінницька області.

Внутрішня міграція створила тиск на ринки оренди житла у приймаючих регіонах: у Львові й Івано-Франківську середня вартість оренди однокімнатної квартири зросла на 60–90% у 2022–2024 роках, у Дніпрі та Одесі — на 40–60%. Це, своєю чергою, впливає на демографічну поведінку: молоді сім’ї відкладають народження дитини, бо не можуть дозволити собі окреме житло.

Демографічні прогнози: три сценарії

Демографи зазвичай будують три сценарії: песимістичний, базовий і оптимістичний. У песимістичному сценарії, який передбачає повільне повернення біженців, низьку народжуваність і тривалу війну, населення України до 2030 року може скоротитися до 33–34 мільйонів наявного населення. Базовий сценарій (помірне повернення, часткове відновлення народжуваності) дає 35–36 мільйонів. Оптимістичний, який потребує швидкого завершення бойових дій і масової репатріації, — 38–40 мільйонів.

Жоден із сценаріїв не передбачає повернення до довоєнних 41–42 мільйонів постійного населення у короткостроковій перспективі. Це означає, що країна входитиме у 2030-ті з відчутно меншою робочою силою, більшим навантаженням на пенсійну систему (зростання співвідношення пенсіонерів до працюючих) і потребою в адаптації міграційної політики.

Порівняння з сусідніми країнами

Для розуміння масштабу корисно порівняти українські тенденції з найближчими сусідами. У Польщі, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців, населення 2025 року становить близько 38 мільйонів і має повільну позитивну динаміку завдяки міграції. У Румунії — 19 мільйонів із тривалим скороченням через еміграцію до Західної Європи. У Молдові — 2,6 мільйона з найшвидшим у Європі від’ємним природним приростом. Тобто демографічна криза є загальним явищем для Східної Європи, але в Україні вона посилена війною.

Країна	Населення 2025, млн	Природний приріст	Сальдо міграції
Україна	36,7 (наявне)	Від’ємний	Від’ємне
Польща	38,0	Від’ємний	Позитивне
Румунія	19,0	Від’ємний	Близьке до нуля
Молдова	2,6	Сильновід’ємний	Від’ємне
Німеччина	84,4	Від’ємний	Позитивне

Як рахують населення: методологія

Держстат використовує два основні методи: поточний облік (реєстрація народжень, смертей і міграції через органи РАЦС і міграційну службу) та перепис населення. Останній повноцінний перепис проводився у 2001 році. Перепис 2023 року перенесли через війну, його планують провести у 2026–2027 роках, але точна дата залежить від безпекової ситуації. До перепису статистики працюють з оцінковими даними, які щороку коригують за результатами вибіркових обстежень і адміністративних джерел.

Міжнародні організації, такі як ООН, Світовий банк і Eurostat, беруть за основу дані національних статистичних служб, але коригують їх із урахуванням власних моделей. Саме тому в різних базах можна побачити цифри від 35 до 43 мільйонів для України 2025 року, і кожна з них по-своєму коректна — залежно від того, що саме рахують.

Що означає скорочення для звичайної людини

Демографія — це не абстрактні мільйони, а конкретні наслідки для щоденного життя. Скорочення населення означає менше наповнення класів у школах, що у малих містах уже веде до закриття шкіл і об’єднання в опорні заклади. У медицині це дефіцит медсестер і лікарів у сільській місцевості, бо молоді спеціалісти обирають великі міста або виїзд за кордон. На ринку праці — конкуренція роботодавців за кваліфікованих працівників, що поступово піднімає зарплати у дефіцитних професіях.

Для пенсійної системи скорочення працездатного населення при одночасному збільшенні частки людей старшого віку створює класичну проблему «старіння нації». Співвідношення пенсіонерів до працюючих уже зросло з 0,85 у 2021 році до приблизно 1,0 у 2025 році, тобто кожен працюючий утримує одного пенсіонера. Якщо тенденція збережеться, у 2030 році це співвідношення може сягнути 1,15–1,20, що потребуватиме або підвищення податків, або скорочення пенсій, або масштабної трудової міграції.

Політика повернення: що робить держава

У 2024 році уряд ухвалив Стратегію демографічного розвитку до 2040 року, яка передбачає три блоки заходів: підтримка сімей із дітьми (розширення програм «єМалятко» і допомог), заохочення повернення біженців (програми компенсації за переїзд, податкові пільги для релокованого бізнесу) і довгострокову міграційну політику (спрощений в’їзд для кваліфікованих спеціалістів із країн Центральної Азії та Південно-Східної Азії). Ефективність цих заходів поки що рано оцінювати, але сама їх наявність свідчить про усвідомлення проблеми.

На регіональному рівні працюють програми утримання молоді: пільгове іпотечне кредитування у Львові, Ужгороді, Івано-Франківську, гранти на відкриття бізнесу у Дніпрі та Одесі, освітні стипендії для абітурієнтів у малих містах. Усе це працює точково і не компенсує масштабу скорочення, але створює підґрунтя для стабілізації у повоєнний період.

Повернення біженців: очікування і реальність

Соціологи фіксують розрив між настроями і реальною поведінкою. За даними опитувань Gradus Research, у 2024 році близько 60% українських біженців у Польщі, Німеччині та Чехії декларували намір повернутися в Україну протягом двох років після завершення війни. Але фактично у 2024 році повернулося орієнтовно 12–15% від загальної кількості тих, хто виїхав у 2022 році. Причини розриву різні: працевлаштування за кордоном, школа для дітей у європейських закладах, адаптація і втрата зв’язків в Україні.

Ключовим фактором повернення, за дослідженнями Європейського інституту демографії, є завершення бойових дій і відчуття безпеки, а не фінансові стимули. Грошові компенсації, пільги на житло і податкові канікули прискорюють рішення, але не змінюють його. Тобто без сталого миру масштабного повернення не буде, а зі сталим миром воно може тривати 5–10 років, протягом яких повертатимуться переважно сім’ї з дітьми, люди працездатного віку 30–45 років і пенсіонери, які потребують догляду родичів.

Як перевірити цифри самостійно

Щоб не покладатися лише на публіцистику, корисно звіряти дані з кількох джерел. Первинне джерело для України — сайт Державної служби статистики ukrstat.gov.ua (розділ «Населення та міграція»), де щомісяця оновлюють дані про народжуваність, смертність і міграційні потоки. Друге обов’язкове джерело — портал УВКБ ООН, де в режимі реального часу публікують кількість українських біженців у кожній країні-реципієнті. Третє — база даних Світового банку, яка дає змогу порівняти Україну з сусідніми країнами за єдиною методологією.

• Гребінківська селищна рада: структура, повноваження та контакти
• Землетрус це не «кінець світу», а природне явище, яке варто розуміти

Часті запитання (FAQ)

Скільки зараз населення України?

За оцінкою Держстату на початок 2025 року наявне населення України становить близько 36,7 мільйона осіб. Постійне населення з урахуванням зареєстрованих, але фактично проживають за кордоном, оцінюють у 40–41 мільйон. Різниця пояснюється масовою еміграцією після лютого 2022 року.

Чому різні джерела дають різні цифри?

Джерела рахують за різною методологією: наявне населення (ті, хто фізично в країні), постійне (зареєстровані), населення під контролем уряду (без Криму й окупованих територій). Міжнародні організації додатково коригують дані за власними моделями. Усі цифри коректні у межах своєї методики.

Скільки українців виїхало за кордон?

За даними УВКБ ООН, у Європі перебувають близько 6,2 мільйона українських біженців зі статусом тимчасового захисту. Ще 1–1,5 мільйона, за різними оцінками, виїхали до Росії та інших країн. Загалом за межами України перебувають орієнтовно 7–8 мільйонів громадян.

Яка народжуваність в Україні у 2025 році?

У 2023 році народилося близько 187 тисяч дітей, у 2024 році — орієнтовно 170–180 тисяч. Це найнижчі показники за всю історію спостережень, у 2,5 рази нижче за рівень 2010 року. Основні причини — від’їзд молоді, економічна невизначеність і відкладене батьківство.

Коли проведуть перепис населення?

Повноцінний перепис населення, який мав відбутися у 2023 році, перенесли через війну. За поточними планами Держстату, підготовчі роботи тривають у 2025–2026 роках, а саме опитування можливе у 2026–2027 роках за умови стабілізації безпекової ситуації та доступу до деокупованих територій.

Чи повернуться біженці після війни?

Повернення відбувається, але повільно. У 2024 році в Україну повернулося орієнтовно 12–15% від тих, хто виїхав у 2022 році. Близько 60% біженців декларують намір повернутися, але фактична поведінка залежить від завершення бойових дій, працевлаштування і школи для дітей. Повне відновлення довоєнної чисельності за таких темпів малоймовірне раніше 2035 року.

Яка область України найбільш населена?

Серед підконтрольних територій найбільша чисельність населення у Дніпропетровській, Львівській, Харківській та Одеській областях, кожна з яких налічує 2,3–3,1 мільйона осіб. Донецька область, яка до війни була найбільшою, зараз має близько 1,6 мільйона на підконтрольній території через окупацію частини регіону і масовий від’їзд.

Чи впливає скорочення населення на пенсії?

Так, безпосередньо. Співвідношення пенсіонерів до працюючих уже зросло з 0,85 у 2021 році до приблизно 1,0 у 2025 році. Без структурних реформ у пенсійній системі або масового повернення працездатних громадян тиск на бюджет Пенсійного фонду зростатиме щороку, що може призвести до підвищення єдиного соціального внеску або перегляду умов виходу на пенсію.

Що таке наявне і постійне населення?

Наявне населення — це люди, які фактично проживають у конкретному населеному пункті, незалежно від реєстрації. Постійне населення — це ті, хто зареєстрований (прописаний) у цьому місці, навіть якщо тимчасово перебуває в іншому місті чи за кордоном. Від постійного населення залежить фінансування місцевих бюджетів і кількість виборчих округів, від наявного — навантаження на школи, лікарні й інфраструктуру.

Як війна вплинула на демографію України?

Війна вплинула одночасно на всі демографічні процеси: різко скоротилася народжуваність (з 271 тисячі у 2021 році до 170–187 тисяч у 2023–2024 роках), зросла смертність (через бойові втрати, стрес і ускладнений доступ до медицини), мільйони людей стали внутрішніми переселенцями або виїхали за кордон. Сумарно населення країни скоротилося на 4–5 мільйонів осіб у наявному вимірі, що є найбільшою демографічною кризою в Україні з 1940-х років.