3 серпня старший радник верховного лідера Ірану Алі Хаменеї Мохсен Резаї заявив в ефірі іранського державного телебачення, що Іран мав намір завдати ударів по трьох об’єктах в Україні, але відмовився від реалізації цих планів після контактів між Києвом і Тегераном. За словами Резаї, збройні сили країни завершили підготовку до операції, однак її було скасовано після того, як Україна пояснила, що атака на судно була помилкою (характер контактів — «пояснення», «вибачення» чи «перепрошення» — різні джерела описують по-різному).
Перебіг подій у хронологічному порядку
- 25 липня — Іран звинуватив Україну в атаці на іранське торговельне судно в Каспійському морі та назвав це актом агресії. За даними «Укрінформ», унаслідок інциденту загинув один моряк і ще один зазнав поранень.
- 28 липня — виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з главою МЗС Ірану Аббасом Арагчі, який заявив, що Іран очікує відшодування збитків. Україна запевнила, що не мала наміру атакувати цивільне судно чи людей.
- 29 липня — The New York Times повідомило, що Іран розглядав можливість завдати демонстративного удару балістичною ракетою по одному з українських морських портів; від цього сценарію вдалося відмовитися завдяки дипломатичним зусиллям.
Позиції сторін і подальший контекст
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Сили оборони України в акваторії Каспійського моря вразили військовий корабель і судна, залучені до транспортування військових вантажів з Іраном. У своєму виступі Резаї також заявив, що Іран не дозволить використовувати будь-який морський маршрут через Ормузьку протоку, окрім визначеного Тегераном, і попередив, що будь-яке «вороже» військове судно, яке спробує пройти «незаконним маршрутом», стане ціллю.
Залишити відповідь